Про духовні явища в мистецтві та науці

Що лежить в основі геніальної творчості — характер автора чи енергія епохи?

Юнг досліджує природу натхнення на прикладах Фрейда, Пікассо, Джойса та інших і показує: великі твори виникають не стільки з особистих імпульсів, скільки з глибин колективного несвідомого.

Збірник есе для тих, хто хоче побачити, як алхімія, медицина, література й мистецтво сходяться в одній системі координат — у мові архетипів.

Протягом усього життя Юнг пильно вдивлявся у внутрішній світ видатних учених і художників. Наскільки їхні відкриття та шедеври належать їхній індивідуальності, а наскільки продиктовані колективним несвідомим їхнього часу — тим самим «духом епохи»? Що підживлює творчу силу, що прагне самовираження й виходить далеко за межі особистості творця? Юнг висуває думку, що творчий акт визначається насамперед плином колективного життя; саме тому, будучи явищем спільним, він виявляється подібним чином у найрізноманітніших сферах — від медицини та психоаналізу до алхімії, живопису, літератури й архітектури.

У книгу ввійшли тексти, де Юнг розмірковує про творців і їхню спадщину на матеріалах Зиґмунда Фрейда, Парацельса, Пікассо, Джеймса Джойса та інших.