Няня з Москви
8 год. 24 хв.
Мова
російська
Автор
Іван Шмельов
Автор
Іван Шмельов
Читець
Олександра Єлагіна
Читець
Олександра Єлагіна
Опис
І. С. Шмельов (1873–1956) прожив довге, важке життя. Він утратив гаряче улюбленого сина, якого розстріляли під час «червоного терору» в Криму. Він утратив і свою батьківщину, покинувши Росію, де все нагадувало йому про цю трагедію. Живучи в еміграції, І. С. Шмельов намагається відновити у власній творчості історичний простір Росії, але перед тим він «відновлює» свою власну душу — свою втрачену цілісність. Подолання хаосу всередині себе й здобуття спільної національної пам’яті — такою є духовна перспектива роману Шмельова «Няня з Москви» (1932–1933, Париж).
Шмельов народився в Москві, у небагатій купецькій сім’ї, навчався в гімназії, а потім — у Московському університеті на юридичному факультеті. У 1895 році він одружився, і незабаром народився його син Сергій.
1919–1922 роки — найстрашніший час для Шмельова. Сергія розстрілюють у кримських підвалах ВЧК.
«Воскресіння» Шмельова настає лише в еміграції, і «Няня з Москви» — одне з свідчень цього. Саме назва роману відсилає нас до пушкінської Аріни Родіонівни, до образу російської няні, що зберігає тепло домашнього вогнища та традиційний уклад життя.
«Няня з Москви» не може бути головною опорою в сім’ї Глафіри, Костянтина та їхньої розбещеної Катички. Молячись за всіх уночі, няня зберігає справжнє тепло кохання в цій напіврозваленій родині.
У романі борються дві стихії — стихія хаосу (хаос революційних років і родина, що руйнується) та протиставлена їй сила творення й гармонії. Перемогти руйнування допоможе вона — неписьменна, але така, що освячує все любов’ю: стара няня Дар’я Степанівна. Створення після душевної, духовної та державної руїни можливе — доки існують «няні з Москви», яких не вчили жити «ради самоусвідомлення/саморозвитку», але яким було дано здатність смиренно створювати святість буденності та цнотливість домашнього вогнища.
Шмельов народився в Москві, у небагатій купецькій сім’ї, навчався в гімназії, а потім — у Московському університеті на юридичному факультеті. У 1895 році він одружився, і незабаром народився його син Сергій.
1919–1922 роки — найстрашніший час для Шмельова. Сергія розстрілюють у кримських підвалах ВЧК.
«Воскресіння» Шмельова настає лише в еміграції, і «Няня з Москви» — одне з свідчень цього. Саме назва роману відсилає нас до пушкінської Аріни Родіонівни, до образу російської няні, що зберігає тепло домашнього вогнища та традиційний уклад життя.
«Няня з Москви» не може бути головною опорою в сім’ї Глафіри, Костянтина та їхньої розбещеної Катички. Молячись за всіх уночі, няня зберігає справжнє тепло кохання в цій напіврозваленій родині.
У романі борються дві стихії — стихія хаосу (хаос революційних років і родина, що руйнується) та протиставлена їй сила творення й гармонії. Перемогти руйнування допоможе вона — неписьменна, але така, що освячує все любов’ю: стара няня Дар’я Степанівна. Створення після душевної, духовної та державної руїни можливе — доки існують «няні з Москви», яких не вчили жити «ради самоусвідомлення/саморозвитку», але яким було дано здатність смиренно створювати святість буденності та цнотливість домашнього вогнища.
14:55
01
21:35
02
09:26
03
06:44
04
08:17
05
15:03
06
06:05
07
09:15
08
12:42
09
09:09
10
14:22
11
02:56
12
04:10
13
11:10
14
10:38
15
09:13
16
04:22
17
11:07
18
04:34
19
04:23
20
04:57
21
05:39
22
13:00
23
04:37
24
09:01
25
05:50
26
07:20
27
12:41
28
07:26
29
05:45
30
06:23
31
05:18
32
05:57
33
04:54
34
06:09
35
04:38
36
08:31
37
03:13
38
05:01
39
03:07
40
03:31
41
05:44
42
10:38
43
16:50
44
04:09
45
05:00
46
05:03
47
06:28
48
05:46
49
04:46
50
06:14
51
15:01
52
03:15
53
12:00
54
08:25
55
09:14
56
04:59
57
04:42
58
05:26
59
05:30
60
03:44
61
38:12
62
