Два келихи… (гаразд-гаразд, цілу пляшку ігристого) — і в новорічну ніч я вирішую влаштувати для подруги справжнє диво: помирити її з хлопцем. Хто б міг подумати, що, плануючи всього лише душевну розмову з її колишнім, я в якийсь момент різко зверну не туди й… (ну так, не без пригод) викрадy цілком незнайомого чоловіка, якому просто не пощастило опинитися в мене на шляху… під поліном.
Диво, звісно, сталося. Залишилося зрозуміти — для кого саме?
Для подруги, для мене чи… для цього айсберга, від одного крижаного погляду якого я починаю палати?