Я мріяла вступити в аспірантуру столичного Університету Магічних Дисциплін. Але опинилася викладачкою метеомагії в Нуриджі — виправній установі для неповнолітніх злочинців. Повернутися додому — означає визнати свою поразку й погодитися на нудну кабінетну роботу та чоловіка, якого вибрав татусь. Залишитися — означає наражати своє життя на небезпеку, терпіти глузування студентів і розлютити батька-міністра. І найголовніше — постаратися не закохатися в суворого коменданта цієї тюрми, тобто ректора магічної академії. Здається, мій вибір очевидний.