Мене звати Олена Колобкова, і моє життя… котиться.
Можна провести одну гарячу ніч із героїчно врятованим незнайомцем, соромитися вранці й виштовхнути його за двері? Можу!
Опинитися в положенні, кинути все й переїхати в інше місто, щоб почати життя з чистого аркуша? Умію!
Наткнутися на батька моїх дітей через три роки, коли він прийшов, щоб відібрати у коханого керівництва улюблену справу? Пр-р-актикую!
А де це пропадала? Я ж «і від бабусі пішла, і від дідуся пішла». Зараз ка-а-ак заспіваю пісеньку…