Рудольф Баршай належав до сузір’я великих музикантів ХХ століття. Створений ним наприкінці п’ятдесятих Московський камерний оркестр підкорив публіку в усьому світі. Постійними партнерами оркестру були Святослав Ріхтер, Давид Ойстрах, Еміль Гілельс. На піку кар’єри у 1977 році Баршай виїхав на Захід, щоб виконувати твори, які було заборонено в СРСР. Він керував оркестрами в Ізраїлі та Великій Британії, Канаді й Франції, Швейцарії та Японії. На схилі літ, у Швейцарії, перед камерою кінорежисера Олега Дормана Баршай згадує своє мандрівне дитинство, юність у роки війни, любов і втрати, свої легендарні вчителі, друзів, колег — Д. Шостаковича, І. Менухіна, М. Ростроповича, І. Стравінського — труднощі еміграції та щасливі десятиліття вільного творчого життя.
Книга створена за документальним фільмом «Нота», знятим у 2010 році Олегом Дорманом, автором «Підрядника», і являє собою сповідальний монолог маестро за місяць до його смерті.