Це жорсткий, кривавий, гіркий і дуже ліричний текст. Задуманий як «правдива історія про вампірів», роман у результаті став ким завгодно, тільки не «вампірським». Ні, вампіри там є. Вони живуть, страждають, люблять, ненавидять, радіють, вбивають, гинуть… Але набагато цікавіше те, що коїться навколо них. Те, що відбувається з людьми. І з не зовсім людьми. Замість меча — сокира. Замість магії — міцне слово. Боліти й страшно буде всім. А щоб історія вийшла переконливішою, автор зіштовхнув лобами «сільську» й «міську» прозу, змішав жанри, наганяв моторошність і туман. І коли наприкінці всі загадки виявляються розгаданими, це вже не так важливо, бо насамперед «Нічний доглядач» — роман про вибір шляху.