Нічний пором до Танжера

Гангстерська драмеді про кохання, взаємні зради та провину — повна темного гумору й ліризму.

Кевін Баррі — ірландський письменник, лауреат Дублінської премії та премії Коста.

Майже все своє молоде життя Баррі провів у мандрах, і до 36 років змінив 17 адрес. Він жив у Корку, Санта-Барбарі та Ліверпулі, перш ніж оселитися в Слайго, купуючи та реставруючи занедбані королівські казарми ірландської поліції. Рішення вести осілий спосіб життя прийшло до Баррі зі труднощами — тягнути з собою дедалі більшу кількість книг ставало дедалі складніше.

У Корку Кевін Баррі працював фриланс-журналістом, ведучи постійну колонку у The Irish Examiner. Палко бажаючи стати письменником, він купив собі будинок на колесах, припаркував його в полі на заході Корка й присвятив близько пів року написанню того, що сам називав «жахливим романом».

Себе він називав «марячим егооманьяком», «одним із тих монстрів, які складаються з 99 відсотків найсправжнішого й найчистішого его, і які дуже хвилюються та жадають бути коханими, обожнюваними читачами — аж до нав’язливого переслідувача». Ще Баррі казав, що не стане щасливим, доки не отримає Нобелівську премію. Він також зізнався, що ховався в книгарнях і спостерігав, «чи спокуситься хто-небудь на його наживку» власними очима. Він також викладав копії свого роману поверх нових книжок інших авторів, щойно завезених до магазину.

Його зусилля не були марними — у 2007 році Баррі виграв Премію Руні за серію оповідань There Are Little Kingdoms.

Роман-призер Дублінської премії «Місто Боуен» вийшов у 2011 році. Після нього з’явилася збірка оповідань Dark Lies the Island.

Отримавши премію, Баррі сказав: «Усе добре, доки книга тримається в центрі загальної уваги й змушує людей говорити про неї. Приз із доданими до нього грошима додає престижу».