Можна одразу забути про назву роману — у ньому є символіка, але немає жодного плагіату, і загалом текст несе набагато більше, ніж обіцяє обкладинка. Усе-таки стереотипи беруть своє, і коли трапляєш роман, який правдиво розповідає про складні людські взаємини, та ще й під час війни, написаний жінкою — це дивує.
Здається, жінка-письменниця неминуче впаде або в холодну точність хірурга, або в безладну пристрасність. У романі Сари Уотерс — дивовижна гармонія інь і ян, війни й миру. Цікаво побачити Другу світову очима англійця, мешканця Лондона: зруйновані бомбами церкви, дирижаблі, промені прожекторів у нічному небі. Одна з центральних героїнь, Кей, працює в «нічному дозорі» — вона відвозить поранених до лікарні під час бомбардувань і збирає тіла.
Вперше російською — новий роман знаменитої авторки «Тонкої роботи» і «Бархатних кігтів», який також увійшов у шортлист Букерівської премії. Цього разу для письменниці вікторианська Англія поступилася місцем воєнній та повоєнній Англії. Кілька історій самовідданого кохання й вимушеної зради складно переплетені нитками крізь усю романну тканину, а примхлива хронологія оповіді змушує, гортаючи останню сторінку, тут же повернутися до першої.