— Двісті тисяч євро за дівчину! — лунає низький голос десь із темного кута залу.
У приміщенні зависає тиша, а я стискаюся від жаху. Мене купили, наче річ!
— Треба ж, які в нас сьогодні щедрі гості, — тягне ведучий.
Чоловік, який сидить за дальнім столиком, раптом глибоко затягується сигаретою, і на секунду його вольове обличчя освітлюється оранжевим світлом, немов полум’ям пекла. І найжахливіше в тому, що я знаю цього посланця безодні.
— Гроші вже на рахунку, можете перевірити! Запакуйте покупку й доставте в мій номер. Але майте на увазі: я ненавиджу, коли хто-небудь чіпає мої речі, і можу вбити за це!
Чоловік підводиться й повільно та граційно виходить, а я з жахом пялюся на його широку, могутню спину. Як Монстр знайшов мене?
Мене обманом виставили в якості лота на аукціоні. Мене купив той, кого я ненавиджу, але досі люблю... Адже він показав мені, що таке справжнє щастя, а потім розтоптав його.