Дорога від провінційного вундеркінда до одного з ключових поетів XX століття — без прикрас, але з повагою до фактів.
Лауреат «Большой книги» Сергій Бєляков по крупицях відновлює життя Заболоцького.
Ця біографія — спроба не лише наблизитися до розуміння його віршів, а й розплутати таємницю особистості, чиї внутрішні світи були за масштабом зіставні з всесвітом Ціолковського.
Історик і письменник, лауреат премії «Большая книга», фіналіст премій «Ясная Поляна» та «Национальный бестселлер»; автор документального роману «Парижские мальчики в сталинской Москве», біографій Льва Гумільова, Валентина Катаєва та Євгенія Петрова.
Книга написана без монументальності й риторики — натомість із точністю та увагою до деталей. Сергій Бєляков бережно розбирає стійкий міф про «зламаного» й «перевихованого» Заболоцького та показує, як із повітового хлопчика з зошитом віршів виріс один із найсуперечливіших і найнесподіваніших поетів століття. Тут — і марійські священні гаї, і повітовий «Хогвартс», і голодна Москва, і авангардний Петроград, і ОБЄРИУ, і табори, і повернення до поезії. Заболоцький постає не лише як поет в одному ряду з Пастернаком, Ахматовою, Цвєтаєвою, Мандельштамом і Маяковським, а й як мислитель-утопіст: він листувався з Ціолковським і випередив ідеї, які сьогодні пов’язують із біотехнологіями.