Ніколи в житті

Загойдались і заскрипіли пружини ліжка, темрява розвіялася, Родні Фурнелл остаточно прокинувся. З розташованої неподалік ванної кімнати долинало гудіння електробритви — син уже встав. Поруч ліжко було порожнє: Валерія, дружина Родні, теж підвелася раніше. Родні, відчуваючи деяке почуття провини, спустив ноги на підлогу й незграбно потягнувся, намагаючись розпрямити спину. Ех, молодість! Тепер, коли вона відходить, треба вміло використати хоча б те, що від неї лишилося. Він ворухнув пальцями ніг…