Нічим не цікавлюся, але все знаю

«Головне не знати, а вірити. Віра вища за знання. Інакше навіщо Богу було створювати таку складну машину, як людина? Навіщо тягнути її крізь роки, крізь випробування, крізь любов? Щоб потім скинути з дерева життя й розтоптати? А куди діваються наші сльози, наше щастя, наш щоденний труд?… Я все життя чогось домагалася: любові, слави, багатства. А зараз мені нічого не треба. Я не хочу нічого. Мабуть, я переросла свої бажання. Настав спокій — як після бомбардувань. Бомбардування — це молодість». Вікторія Токарєва