Ні сорому ні совісті

А як усе чудово починалося: дружна команда, круті проєкти, заманливі перспективи… Ось тільки з’ясувалося, що й команда не така вже дружна, і проєкти круті — але недостатньо, щоб відкрити для мене ті самі перспективи. Зате вони з’явилися у мого стажера — Нікіти Зоріна, який із задоволенням і без найменшого сорому поспішив скористатися ними. От вже точно — ні сорому, ні совісті!