Вважається, що знайомство на похоронах — дурний знак. Але саме там перетнулися шляхи Луїзи та Леона. Вона — донька жінки, захопленої ідеями Фрейда й вихованої в ортодоксальній єврейській сім’ї Нью-Йорка; він — молодий психотерапевт, який щойно починає практику. Їхнє перше побачення обертається взаємним роздратуванням, але друга — майже випадкова — зустріч змінює все. Так починається історія родини Розенбергів — то комічна, то до безглуздя абсурдна, то така пронзлива, що неможливо стримати сльози.
Довгий час їхнє життя складається благополучно — аж поки Луїза не дізнається про діагноз: ту саму хворобу, яка повільно, але неминуче забрала її матір. Тоді вона вирішує сама розпорядитися тим часом, який їй залишився. Що її рухає — жертовність чи егоїзм? Однозначної відповіді немає: любов не піддається вимірюванню, але вона незмінно виявляється сильнішою за смерть.