Він з’явився в нашому маєтку як гість, але всі знали — це бранeць мого батька. Двадцятирічний чоловік, син герцога Коєрлі, якого рідний тато просто віддав своєму давньому ворогові в якості гаранта перемир’я.
Віддав, як якусь річ.
Я ненавиділа Алексиса Коєрлі всім серцем. Але мій батько вирішив за мене.
— Мені байдуже, що ви думаєте одне про одного, — сказав він. — Невдовзі ви одружитеся й народите стільки дітей, щоб ними заповнити всі землі аж до півночі.