Невідомий шедевр. Пошуки абсолюту

«Неве́домий шеде́вр» (Le Chef-d’œuvre inconnu) — новела Оноре де Бальзака, опублікована в 1831 році під назвами «Метр Френхофер» та «Екатерина Леско». Через 15 років її включили до складу «Людської комедії» під назвою «Невідомий шедевр».

За жанром це характерна для романтизму в літературі новела про митців. Іншими прикладами цього жанру можуть слугувати «Церква єзуїтів» Е. Т. А. Гофмана, «Єгипетські ночі» О. С. Пушкіна та «Портрет» М. В. Гоголя.

Сюжет
Пуссен, молодий художник-початківець, прибувши в Париж, поспішає відвідати майстерню придворного портретиста Порбуса. Там він зустрічає старого Френхофера, якого Порбус називає великим майстром і своїм учителем. Із розмови з’ясовується, що Френхофер уже десять років працює над портретом оголеної куртизанки Катерини Леско[1] і нікому його не показує. У цю роботу він вклав усе своє вміння, всі таємниці мистецтва, які колись йому відкрив геніальний Мабюз.

Френхофер нарікає, що не може знайти у Франції підходящу модель, аби завершити роботу свого життя. Після низки вагань Пуссен пропонує йому писати оголену разом із його коханою — Жилеттою. Оцінивши красу Жилетти, Френхофер приймає пропозицію, а Пуссен і Порбус, як винагороду за послугу, отримують дозвіл побачити його шедевр.

На полотні перед ними — абстрактне нагромадження відтінків кольору. Лише в кутку вони з труднощами розрізняють фрагмент жіночої ніжки. Очевидно, старий так захопився деталями, тонкими переливами кольору, що напрочуд повністю втратив ідею цілого. Спостерігаючи за реакцією знавців, Френхофер нарешті усвідомлює свою помилку. Вночі він спалює всі картини в своїй майстерні.