Немає бажань – немає щастя

Книга «Нема бажань — нема щастя» — знакова автобіографічна повість нобелівського лауреата Пітера Гандке, написана в 1970-ті роки. Її основна думка така: людина не може жити без будь-якої, бодай трохи значущої, мети; безглузде, бездуховне існування суперечить людській природі; свідомість, замкнена в колі монотонних побутових дій, не дає людині осмислити великий світ і знайти своє місце серед людей; зрештою вона почувається самотньою в байдужому суспільстві «загального благоденства».