Жінки, жінки, жінки… У долі автора ці книги грали першорядну роль. Звертаючи пам’ять до своїх однокурсниць із Літературного інституту, він мимоволі згадує й інших. Відновлює в пам’яті найдрібніші деталі стосунків, проводить паралелі й протиставлення — знову й знову переконується, що в житті для нього немає іншої цінності, окрім жінок. © Віктор Улін 2010 — фотографія. © Віктор Улін 2019 — дизайн обкладинки.