Відомий далекосхідний письменник розповідає про події на Амурі в роки жорстоких репресій 1937–1938 років.
Григорій Гибивич Ходжер (1929—2006) — радянський нанайський письменник. Член КПРС з 1954 року.
Біографія:
Григорій Ходжер народився в родині рибалки й мисливця в селі Верхній Нерген (нині Нанайський район Хабаровського краю) 5 квітня 1929 року. У молодості навчався бляхарству, був секретарем сільради, працював у риболовецькій бригаді. У 1956 році закінчив історичний факультет ЛДПІ імені А. І. Герцена.
Перші твори Ходжера були надруковані в 1953 році. Окремим виданням збірка його оповідань «Перші зсуви» вийшла в 1958 році. Йому належать повісті «Чайки над морем», «Еморонов-озеро», «Правнук Дерсу Узала», «Останнє полювання», «Якого кольору сніг?», «Гайчи», «Порожня рушниця», «Квартира з видом на Амур» та інші. Нанайцям-фронтовикам присвячена документальна повість «Найхінці». У трилогії «Амур широкий» показано життя нанайців у період від кінця XIX століття до середини 1930-х років. Також Ходжер є автором низки творів для дітей. Він активно збирав і публікував нанайський фольклор, укладав збірники літературних творів народів Далекого Сходу СРСР.