«Багато разів ми могли померти. Але ми чіплялися за життя з останніх сил і чекали. Такі як Мохов рано чи пізно завжди помиляються…»
Субота. Маленьке російське містечко Скопін. У дворі видно гараж. На рівні землі повільно й обережно зсувається металева пластина, що ховає прохід. Звідти з’являється бліда підліткова дівчинка. У неї дивна постать: довгі руки, пласка грудь, худі ноги. Вона прикриває очі рукою, намагаючись звикнути до світла. Застигає на місці й чекає, що їй скажуть робити.
Повний погляд на те, що відбувається, з обох боків: досконале дослідження психології маніяка та неймовірне воскресіння жертви Катерини Мартинової.