Неопалима купина

Повість про післявоєнне життя старшого лейтенанта Антоніни Федорівни Іванишиної, ветерана й інваліда Великої Вітчизняної війни, колишнього командира піхотної роти. «Були три поранення (два легкі й одне тяжке), була контузія й два інсульти. Були три ордени — Орден Вітчизняної війни І ступеня й два ордени Червоної Зірки. Були медалі — дві «За відвагу» і одна «За бойові заслуги». Були всілякі значки, посвідчення інваліда Великої Вітчизняної війни, право носити форму в День Перемоги, кімната в двокімнатній квартирі, добрі сусіди — прямо як свої — і безпритульна студентка Тоне́чка. Але дітей в Антоніни Федорівни Іванишиної ніколи не було…»