Трохи сонця в холодній воді

Франсуазу Саган називали «Мадемуазель Шанель літератури». Починаючи з її першого роману «Здрастуй, смутку!» (1954), що наробив чимало шуму, її літературна кар’єра складалася блискуче: з дивовижною легкістю вона створювала книжку за книжкою, їх перекладали на різні мови, і вони розліталися світом мільйонами примірників.

Назва «Трохи сонця в холодній воді» навіяна рядком Пола Елюара. Історію, яку Франсуаза Саган розповідає в цій своїй книзі, легко звести до простої формули: він любив її дивним коханням, а вона просто любила його. Але переказати книгу неможливо — як музику, як хмари. Франсуаза Саган вірна собі: її проза — прозора, вишукана, без позування — дарує радість усе новим поколінням читачів.