На початку XIII століття на землях Новгорода колишній волхв Куприян — тепер добропорядний господар — знайшов на своєму полі кам’яного ідола, який ніби прагнув вирватися з забуття. Невдовзі озеро Ігор викинуло на берег домовину з дівою надзвичайної краси: хоч вона й була мертва, але виглядала так, ніби жива. Ця загадкова діва, залишаючись у труні, стала причиною багатьох лякаючих подій у окрузі. Куприяну довелося знову повернутися до ремесла волхва; його племінниця Устинья поставила женихам складну умову, не вірячи, що її буде виконано; а коваль Демка вирушив у ліс у найнебезпечнішу ніч. У цій історії давня легенда переплітається з новими російськими реаліями, спокусливою бісовкою, яка обирає собі жертву, і любовним трикутником, де один бік не живий, але веде за собою інших. Незвичне кохання між «красунею та чудовиськом» дивує всіх, навіть саму пару. Народне православ’я з’єднує християнські й язичницькі елементи, а в оповіді знайдуть відображення місцеві легенди озера Ігор, пошуки скарбів, давні таємниці, духи та перевертні. Це продовження роману «Знамення змієве», але з окремим сюжетом, і його можна читати незалежно.