Я — Анеле Ренат, світла з оази Ідир. Щороку в День Гніву приходять вічні, ільфірин, щоб вибрати з нас тих, хто живитиме їх і їхні машини своїм світлом.
Тепер моє місце в Навьгороді, розділеному на Небо й Низ. Низ віддано тим, у кого не залишилося світла для життя, а Небо — вічним, для яких світло — просто їжа. Я належу одному з ільфірин і знаю темного некроманта-бунтівника.
Це ті, кого я ненавиджу. Ті, кого люблю. І в мене немає права вибирати. Але це не головне. Головне — щоб було світло. Достатньо іскри.