Уявіть собі людину, яка спочатку сама, за власним бажанням, залазить у скриньку й закриває кришку. А потім починає в цій скриньці задихатися. І коли напад клаустрофобії доводить її до цілковитого виснаження, вона раптом розплющує очі й розуміє: скриньки-то нема! Вона зникла, а людина просто лежить на підлозі. Усі оповідання в аудіокнизі приблизно про це. Ну або для цього. Щоб усі ваші скриньки зникали — одна за одною. Оповідання «Сорок третє» було опубліковане в збірці «Nада», оповідання «Голова й ліра пливли по Гебру» — в збірці «Карти на стіл», без них обійтися було абсолютно неможливо — надто якісно ці оповідання розсіюють скриньки.