Я боюся дотиків і навіть не мрію про стосунки, але вітчим видає мене заміж за чоловіка, я ні йому не потрібна, як і сім’я загалом. Я зобов’язана знайти в собі сили й довести новоспеченому чоловікові, що за мене варто боротися. Але чи вистачить мені сміливості бути з ним, якщо для нього любов і біль — речі нероздільні? Та вибору в мене немає, бо вітчим прагне позбутися мене будь-яким шляхом. Містить нецензурну лайку.