Нечисть Швеції. Мешканці кладовищ, лісів і полів

Перекази про домовиків, лісовиків і водяних існують у всіх світових культурах із незапам’ятних часів. На території сучасної Скандинавії та близьких островів нечисть уперше згадують у давньоісландській літературі, де слова vätte і troll означали всіх надприродних істот, включно з богами. Шведський фольклор не є винятком: у ранньосередньовічних баладах йдеться про небезпечних тролів, жахливих перевертнів і привидів. Втручання потойбічних сил — чудовий спосіб виправдати власні невдачі й пояснити незрозумілі явища природи. Підводні течії й водовороти — це не що інше, як витівки русалок і водяних. Гроза — це полювання богів на лісових дівчат. Туман — танець ельфиек, одягнених у білосніжні вбрання. Нечисть боялися й остерігалися: діти не заходили в вир, бо там жив водяний, і трималися подалі від глибоких криниць, де мешкав «криничний старий». Та все ж із представниками потойбічного світу можна було домовлятися за допомогою ритуалів: наприклад, задобрити духів, щоб вони забезпечили добрий урожай або удачу на полюванні. Ця книга — захоплива подорож у світ шведської нечисті, якою її колись уявляли давні шведи й яку тепер бачать їхні нащадки. Видання містить кольорові ілюстрації, намальовані за мотивами образів зі скандинавських легенд і переказів.