Небесний гість

«Легкі, веселі, наче виткані із сліпучих вогнів, хмарочоси в сто поверхів згасали один за одним і ставали схожими на чорні, похмурі, важкі скелі. Діловий день скінчився. Трест, банки, торгові компанії, контори припиняли роботу. Хмарочоси порожніли, вмирали, темнішали. Натомість нижні поверхи будинків засвітилися ще сліпучіше — величезними вітринами та світловою рекламою крамниць. Жвавіли кінотеатри, бари, ресторани…»