Гучно грюкнувши дверима, я покинула родовий замок і три чудесні роки жила в провінційному Круе́лі. Варила зілля, приносила користь містянам. Недорого, майже задарма. Але в покинуту будівлю по сусідству переїхав відьмак — і одразу спробував урвати шматок мого городу.
І як світлій чаклунці миритися з таким нахабним вероломством? Зовсім неможливо! Правда, епічну битву добра зі злом довелося трохи відкласти, адже з нами сталося несподіване непорозуміння… Настільки безглузде, що я сама була в повному шоку!