Ну привіт, вулице Троїцька, будинок десять. Ех, зовсім іншу наречену я хотів би забрати звідси й зробити назавжди своєю. Подивився у вікна квартири на шостому поверсі — серце стислося болючим колючим клубком, бо за гладдю скляного вікна мені примарився силует Тані Лазарєвої. Ці два з половиною місяці вона ввижається мені всюди й практично щодня сниться. Невже андалузька красуня повернулася?! Звісно, правильні вперті дівчатка, навіть попри щекотливі обставини, не пропустять весілля молодшої гаряче коханої сестрички. Чорт, чорт, чорт!! Я відчув себе левом у клітці — ні, швидше жертвенною бараниною, перед тим як йому перережуть горло… Причому баранина сама, надівши свій найкращий костюм, з букетом квітів під пахвою, прийшла на капище, щоб у неї пустили кров. Ідіот!.. Суцільний кретин… Містить нецензурну лайку.