На 8 березня я планувала провести день на самоті — лежачи на дивані, поїдаючи солодощі й переглядаючи старі добрі фільми. Але замість цього мене змушують тягнутися заторами до аеропорту, щоб зустріти за проханням подруги її родичів. Маленьку шкідницю-дочку й снобатого дядечка, що її супроводжує. ДвоМетрового красеня, зовні схожого на голлівудську зірку й із таким самим самовдоволенням.
Ох, якби я тільки знала заздалегідь, що вийде з цієї зустрічі — ні за що б не погодилася..