Роблячи помилки або стикаючись із чужими, ми заспокоюємо себе фразою: «Людині властиво помилятися». Але чи вона втішає того, хто став жертвою чужої некомпетентності? І чи вона втішає лікаря, який не зміг допомогти?
Нам хочеться вірити, що лікар непогрішимий на своєму робочому місці. В операційній він всемогутній, ніколи не втомлюється і не почувається погано, не дратується й не відволікається на сторонні думки. Але як це насправді — бути нейрохірургом? Як це знати, що від твоїх дій залежить не лише життя пацієнта, а й його особистість — здатність мислити й творити, сумувати й радіти?
Рано чи пізно кожен нейрохірург неминуче ставить ці питання, адже будь-яка операція пов’язана з величезним ризиком. Генрі Марш, всесвітньо відомий британський нейрохірург, роздумував над цим протягом усієї кар’єри, а підсумком його міркувань стала захоплива, максимально відверта й пронзлива книжка, головну ідею якої можна вкласти у два короткі слова: «Не нашкодь».