Красива сусідка будоражить мою уяву й позбавляє мене сну блиском постійно заплаканих очей. Мені потрібен лише привід втрутитися. Лише шанс спробувати її губи. І доля підносить мені це…
— Ти не житимеш із ним, а спатимеш зі мною. Завтра ж напишеш заяву на розлучення!
— Завтра неділя, — заперечно хитнула головою.
— У мене син. Чоловік виграє будь-який суд. Він забере Лєшку!
— Та що за нісенітниця! — ковзаю своїми губами по її.
— Суд завжди на боці матері. Вона обережно накриває мої губи пальцями, зупиняючи поцілунок.
— Офіційно я безробітна, Ілля. Прописана в мами в Тулі. А чоловік… він може багато.