(Не) кохана дружина

— На лікті й вигни спину. Ноги ширше… — його тон став непомітно холоднішим, ніби він ледве стримував лють і презирство. Його пальці знову торкнулися мене… Але раптом двері з гуркотом відчинилися. — Бачу, ви знайшли собі наречену, дорогий двоюрідний брате, — з насмішкою вимовив гість. — Я оцінив вашу жарт, ваша величносте. Можу запитати, що ви тут робите? — Жарт? — принц підняв брови. — Не думаю. Я хочу, щоб ця жінка стала твоєю дружиною, раз я застав вас у такій… гм… однозначній позі.