Не кажи, що кохаєш – 2

Три роки тому Василина мене вбила — розмазала по повітрю, рознесла на молекули. Все, чого я так мріяв уникнути, коли вперше зустрів її, довго було моїм кошмаром, і лише робота врятувала мене від божевілля. Робота днями й ночами, майже без вихідних. Батько дотримав обіцянку. Оформив мій переклад в один із університетів Москви, купив нам із матір’ю квартиру, узяв на роботу в свій холдинг. Я швидко піднявся кар’єрними сходами завдяки своєму завзяттю і, звісно, тому що я єдиний син олігарха Громова.

Однією з умов мого нового батька було взяти його прізвище й по батькові, щоб офіційно ввести мене в коло родини. У моєму житті є все, про що можна мріяти — не має бути таких, як вона!