Не головою, а серцем

«Почуй мої слова, безрозсудне людство! Кіт Погибелі з’явиться з лісу — звідти, де світло переходить у тінь. Його промови будуть солодкі, а душа — чорна, і його стопи збережуть порох світу, який був зруйнований. Вона знайде те, що приховано, і стане на місце одного з людей.
І настане година, коли за її волею вона кине світ у хаос і поверне те, що не було втрачене».
(с) слова Пророка, записані зі слів одного з його учнів у день, коли земля змішалася з небом і світ здригнувся.