— Тобі доведеться вийти за мене заміж! — він притискає мене до своєї широкої, кам’яної грудей. Я задихаюся від близькості його тіла й відчайдушно мотаю головою. — Анастасіє, ти врятувала мене від замаху й цим нажила небезпечного ворога, — холоднокровно пояснює він. — Захистити тебе я зможу, лише зробивши своєю. Мою жінку ніхто не посміє зачепити. — Своєю?! Тобто він готовий мене захищати. Але знову робитиме зі мною все, що забажає? Я стану його дружиною, і він відплатить сповна за те, що не зміг отримати відразу. За те, що довелося відпустити мене минулого разу…