«Вивчаючи історію давніх цивілізацій, важко не помітити важливу й постійну роль, яку у влаштуванні та побуті їхнього життя відігравала віра в чудесне та надприродне. Культ чудес був спільною основою всіх античних релігій. Хоча апостол Павло й визначив із блискучою влучністю різницю між релігійним характером юдеїв і язичників греко-римської культури: юдеї шукають чудес, елліни — мудрості, — але це сказано радше про спосіб релігійного сприйняття, ніж про його предмет…»