Настирниця

Тато приніс на день народження… труну. Ну, що поробиш — віддавали за копійки, а Настя у нас усе-таки тяжко хвора, шістнадцять років — не переживе. Що лишалося Насті, як не жорстоко образитися так, аж вся хвороба кудись поділася! І справжній подарунок знайшовся — дідова старовинна сокира. Не Настя вона більше, а Настирниця! Але, мабуть, не варто було рятувати з біди незнайому дівчинку й приводити її до себе додому… Хто б же знав, хто та дівчинка й навіщо вона вплелася в подруги до Настирниці? Біжи, Настя, біжи… Та чи вдасться втекти від цього наполегливого нахабника?