«Коли в пацієнта трапляється серцевий напад, студент Гарварду інстинктивно біжить не до його ліжка, а в бібліотеку, щоб почитати про біль у грудях». Метт Маккарті не був винятком, і на початку медичної практики він радше був теоретиком: багато знав, але мало вмів. Та всього один рік, проведений у резидентурі, кардинально змінив його. Спершу здавалося, що це неможливо — так його переслідували невдачі й помилки. Але складні ситуації, мудрі наставники й самі пацієнти допомогли Метту Маккарті стати справжнім лікарем. Розповідь про цей непростий, але незабутній час допоможе краще зрозуміти, через що доводиться проходити лікарю на шляху до професіоналізму.