Спадкоємиця Далекого Пустища

8 год. 43 хв.

Мова російська

Автор Галина Осінь

Опис

Тамара отямилася на підлозі якогось старого будинку. Що дім старий, але ще міцний, було видно по стінах, складених із товстих міцних колод. Колоди потемніли від часу, та вперто демонстрували надійність і довговічність. Тамара спробувала сісти, і з третьої спроби їй це вдалося. Вона притулилася спиною до старого крісла, але сил підвестися далі й сісти в нього вже не вистачило. Мимоволі вона оглянула кімнату, в якій невідомо як опинилася, і… здригнулася від несподіванки, зустрівшись поглядом із двома парами наляканих дитячих очей. Найголовніше було в тому, що все цей час у кімнаті стояла абсолютна тиша. Тома й не підозрювала, що вона не одна.

— Де я? — хрипко прошепотіла вона, звертаючись до дітей.

— У нас, — тихенько защебетала дівчинка років восьми.

— У Пустощі, — уточнив хлопчик, років десяти.

— У Пустощі… — Тамара машинально повторила. — Як цікаво… — схоже, її марення вирішило стати реальністю.

04:44

30:56

33:10

30:03

27:38

32:33

28:22

31:08

27:22

30:32

28:22

31:25

33:52

30:56

26:52

32:48

24:21

30:29

08:07