Смерть батька застала мене зненацька. Наш дім зруйнували, зрівняли із землею і маєток, і наше ім’я. Тепер Темного Лорда згадують лише в байках п’яничок, що вирішили відпочити одного вечора в таверні. Але мені, на жаль, про нього забути не можна. Справа навіть не в тому, що нас поєднували родинні узи — хоча й це теж. Але закляття батька, яке відправило мене в інший світ, завдає нестерпного болю. А щоб позбутися його, доведеться помститися. Так, спасибі, тату. От тільки зробити це не так просто. Бо в імперії Русса я — ніхто. Виходець із паралельного виміру, про який тут знають і якого тут ненавидять. Добре хоч зі мною мій старий приятель-мімик. І тепер нам доведеться піднятися, здобути владу, помститися за свій Рід і позбутися закляття.