Офелія прожила сорок років у Колонії 3245.12, де поховала чоловіка, виростила сина й створила господарство, налагоджене як слід, з городом помідорів. Коли колоністам наказали покинути планету, вона відмовилася йти — втомившись від повчань і докорів.
Нове життя без сторонніх виявилося для неї вільним і щасливим, але коли на планеті з’являється команда розвідників, їй доводиться зрозуміти, що, здається… вона не одна.
«Населення: одна» — розумна фантастика для поціновувачів Ле Гуїн і Бредбері.