За помилки завжди доводиться платити. Особливо якщо помилялася від душі й з усією пристрастю… Він мене не пробачив, але відпустив. А тепер попереду: нове місто, нові знайомства, робота. Донька. Але одного разу мені довелося повернутися. Він інший, і я теж інша. Між нами стіна, де кожна цеглинка — це невимовлені слова й брехня — моя і чужа. Чи вистачить нам сил пробачити одне одного?