Дебютний роман (1904) Г. К. Честертона, дія якого перенесена на 80 років уперед (згодом той самий 1984 рік було винесено в заголовок антиутопії Дж. Оруелла). Англія вже успішно «переболіла демократією» і з спадкової парламентської монархії перетворилася на «деспотію випадкової вибірки»: самодержавного короля обирають серед усіх громадян країни звичайною лотереєю. Після смерті чергового монарха вибір падає на дрібного клерка Оберона Квінна. Фантазер і дивак із манерами балаганного клоуна, король Оберон I перетворює своє правління на забавну гру й першою справою вирішує відродити дух старої доброї Англії. За його указом історичні райони Великого Лондона отримують статус окремих міст (якими вони були в Середньовіччі), обзаводяться гербами, прапорами, фортифікаційними стінами та загонами алебардників для їх охорони. Піддані не заперечують спершу проти на вигляд нешкідливої королівської дурості й поступово втягнуті в гру. Та знаходиться один чоловік — лорд, мер Ноттінг-Гілла Адам Вейн, — який сприймає задум монарха всерйоз і починає палко відстоювати «исконні свободи та привілеї» свого району від посягань сусідів.