— Сашо, не треба! — шепочу схвильовано, коли він притискає мене до себе. — Нас побачать! Його губи ласкають мою шию, а я чіпляюся за його широкі плечі непослухняними пальцями. — Перестань! — благаю. — Мені здається, я закохався в тебе! — каже він, обіймаючи. Йому так здається, а я ВЖЕ…
Через нього мене з ганьбою звільнили зі школи! А він випускався і йому виповнилося 18! А я думала лише про нього… А потім було наше літо, повне ніжності й кохання… Але мені треба було це все припинити! Між нами прірва — сім років! Безсонні ночі, неприйняття, спроба уникнути цих почуттів. Але кохання буде сильнішим…