«— Я знав, що ти будеш пекельно гарячою. Але навіть не уявляв, що ти така кипляча…» — каже він і цілує мене.
— А ти… винахідлива, — відповідаю й усміхаюся.
— Це тільки початок, малюк, — підморгує Артур. — Ніч довга, мені є що тобі показати.
— О, ні-ні-ні, — відповідаю швидко.
— Просто зараз ти одягаєш штани й ідеш спати до своїх друзів.
— Ще скажи, що це був одноразовий захід.
— Саме так і було.
— Це звучить як виклик, — каже Артур і грає бровами.
Він молодший за мене на кілька… та годі, він набагато молодший. І ми зовсім не можемо бути парою. Але для Артура не існує ні заборон, ні слова «ні». Він переслідуватиме мене, доки не отримає те, заради чого прийшов.