Анджей Стасюк — одна з ключових постатей сучасної польської прози. Українському читачеві відомі його роман «Білий ворон», повість «Дукля», оповідання та есеї. «Дорогою до Бабадага» — це розповідь про мандрівку Центральною Європою, що поєднує елементи пригод, есеїстики та подорожньої прози. Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Словенію, Албанію, Молдову — автор перетинає автомобілем, автостопом, потягом, пішки. Часом він повертається до побачених раніше місць, наново усвідомлюючи себе насамперед як центральноєвропейця.
Після 1989 року питання «європейськості» або «центральноєвропейськості» цих країн постало досить гостро. Для польської свідомості належність до Європи, самоідентифікація з нею — болюча й складна тема, що включає безліч переживань: ностальгію, мрію, приховані комплекси та інше. А. Стасюк уже звертався до цієї проблеми, однак уперше робить це на такому величезному, різноманітному й захопливому матеріалі. Крім того, тут письменник свідомо відмовляється від співвіднесення Центральної Європи із Заходом і Сходом. Він описує цей простір, не захищений від історичної стихії, нестійкий, мінливий, із розмитими межами, як не просто унікальний, а ніби єдиний у світі.
Зміст:
Ангели й демони периферії
Цей страх
Словацька «двохсотка»
Решинарі
Наш батько
Опис подорожі через східну Угорщину в Україну
Бая-Маре
Цара Секуїлор, Секейфельд, Секлерланд
Країна, з якої почалася війна
Шкіперія
Молдова
Пором до Галаца
Намет, розбитий на новому місці
Дельта
Дорогою до Бабадага