Оповідь «На краю світу» розповідає про поїздку новопризначеного єпископа в «віддалену сибірську єпархію», де російський місіонер знайомиться з багатотрудним життям інородців, які прийняли хрещення. Після того, як язичник-абориген урятував його від смерті в зимовій тайзі, єпископ переконується в тому, на які справді християнські подвиги здатні некрещені «дикуни», керуючись лише власною совістю — голосом Божим у кожній людській душі. Головний герой твору — єпископ Іркутський, згодом архієпископ Ярославський Ніл, за спогадами якого й написано оповідання. Неповторний колорит додає до розповіді самобутня мова Лєскова.